Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
блокувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
блокований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до блокувати. || блоко/вано, безос. присудк. сл. •• Блоко/вана валю/та валюта, яка має обіг лише всередині однієї країни під контролем уряду … Український тлумачний словник
блоковний — а, е. Якого можна блокувати … Український тлумачний словник
блокуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до блокувати … Український тлумачний словник
деблокувати — у/ю, у/єш, недок. Дія, зворотна до блокувати … Український тлумачний словник
холінолітики — ів, мн. Природні і синтетичні сполуки, що мають здатність блокувати периферійні і центральні холінорецептори … Український тлумачний словник
оточити — I = оточувати 1) (розташуватися, зайняти місце навколо кого / чого н.), о(б)ступити, о(б)ступати, о(б)пасти, о(б)падати, обтовпити, обстати, обставати, обліпити, обліплювати, облипнути, облипати, облипнути, облягти, облягати, обсісти, обсідати;… … Словник синонімів української мови
